Трагедія першої леді: 10 рідкісних фактів про Жаклін Кеннеді

Королева Америки. Еталон стилю та жіночності. Країна любила її та вважала гордістю нації. На неї рівнялися американки покоління 60-х. Про неї написано десятки книг та знято чимало фільмів. Ми говоримо про бездоганну Джекі, доля якої зберігає безліч незвичайних фактів.

До заміжжя Жаклін Був'є займалася журналістикою. У 21 рік Джекі обійняла посаду молодшого редактора журналу Vogue. Півроку Жаклін пропрацювала у редакції американського Vogue, а потім перейшла у французьку.

Весільну сукню для Джекі пошила дизайнер Енн Лоу. Жаклін була їм незадоволена і казала, що воно схоже на абажур. Тисячі американок з нею згодом не погодилися - весільне плаття Кеннеді стало взірцем для наслідування у всьому світі. Вінтажна мереживна фата нареченої належала бабусі Жаклін, у якій та свого часу пішла під вінець.

Жаклін згадувала, як незадовго до початку церемонії вона підслухала розмову матері з майбутнім свекром. Мати скаржилася на таку величезну кількість гостей (близько 1500). «Міс Очінклосс, я буду з вами стислий. Ви лише видаєте доньку заміж, а я на цьому весіллі повинен познайомити країну з майбутньою першою леді США», - відповів Джозеф Кеннеді. Вже тоді Джекі знала своє майбутнє...

Коли Джон Кеннеді став президентом США у 1960 році, у Джекі з'явилася можливість реконструювати Білий дім. На її думку, у такому місці має панувати історична атмосфера, тому Джекі створила Комітет з витончених мистецтв, який фінансував її проект, і почала закуповувати антикварні меблі, посуд та інші речі, значущі для історії Америки. У 1962 році спільно з телеканалом CBS Жаклін провела екскурсію Білим домом для американських телеглядачів. Згодом вона отримала почесну нагороду «Еммі» за внесок у збереження спадщини своєї країни. Наразі статуетка зберігається у Бібліотеці Кеннеді, у Массачусетсі.

Після весілля все здавалося Джекі ідеальним: чоловік, яким вона захоплювалася і якого любила, затишне сімейне гніздечко, але і її історія кохання поступово втрачала свій казковий вигляд. Джон заводив романи на боці, а про його зв'язок із Мерилін Монро підозрювала вся країна. У кулуарах навіть ходила легенда, що одного разу Монро зателефонувала до Білого дому та зізналася місіс Кеннеді про свій зв'язок із її чоловіком. Джекі спокійно відповіла: «Це чудово... Я з'їжджаю, і ви вирішуватимете всі мої проблеми».

Вбивство Джона Кеннеді у Далласі було шоком для всієї країни. Джон помер на руках Жаклін. Її рожевий костюм Chanel був весь у крові загиблого, але навіть коли присяги привели наступного президента Ліндона Джонсона (через кілька годин після смерті Кеннеді), Джекі відмовлялася переодягатися. "Нехай усі бачать, що вони зробили", - говорила вона. З того часу цей рожевий костюм став символом скорботи та нагадуванням про те, що сталося того фатального листопадового дня.

Документальних доказів зв'язку Жаклін із Робертом Кеннеді немає, проте з кожним роком з'являється все більше чуток про їхній таємний роман. Чи це було насправді? Ніхто не дізнається. На основі спогадів сучасників Кеннеді передбачається, що Джекі - єдина жінка, яку любив Роберт. Не секрет, що духовно вони були дуже близькі, а після смерті Джона саме Боббі підтримував і перебував поруч із Жаклін, дбаючи про її безпеку.

Подейкують, що їхній роман тривав три роки, але ніхто не наважився заявити про це відкрито. Наближені сім'ї Кеннеді стверджують, що до зими 1964 року Джекі та Боббі перестали приховувати свої стосунки у колі близьких.

Вони віддалилися один від одного  коли Роберт вступив у передвиборчу гонку за президентське крісло. Жаклін важко переживала розрив, адже вона допомагала і переживала за Боббі так само, як раніше за Джона. Незабаром Жаклін зустріла мільярдера Арістотеля Онассіса, який був набагато старший за неї і став її другим чоловіком. Роберт же, як і його старший брат, загинув через замах.

Американські журналісти висунули припущення про «прокляття Кеннеді». Наштовхнув їх на цю думку ланцюг трагічних смертей членів впливового клану. У батька Джона Джозефа Кеннеді-старшого та його дружини Рози Фіцджеральд Кеннеді четверо із дев'яти дітей загинули у молодому віці. У самих Джона та Жаклін загинули двоє дітей: дівчинка-первісток з'явилася на світ мертвою, а останній малюк прожив два дні.

Їхній син Джон Кеннеді-молодший розбився в авіакатастрофі у 39 років. Син Роберта Кеннеді Девід помер від передозування кокаїном у 28 років.

У 1975 році було ухвалено рішення про знесення будівлі Центрального вокзалу Нью-Йорка. Жаклін, яка шанувала історію Америки, люто боролася проти цих планів і написала листа меру міста: «Хіба це не жорстоко, дозволити нашому місту поступово померти, стерши всі пам'ятники, якими воно пишається, поки не залишиться нічого від усієї його історії та краси, щоб надихати наших дітей? Якщо вони не будуть одухотворені минулим нашого міста, де вони знайдуть силу боротися за своє майбутнє? Американці бережуть своє минуле, але заради короткострокової вигоди вони ігнорують його та зносять усе цінне. Можливо, зараз саме час висловити свою позицію, повернутись назад, тому що ми не хочемо, щоб усе закінчилося безликим світом коробок зі скла та металу».

Джекі завжди відрізнялася любов'ю до письма та книг. Так, після смерті другого чоловіка Арістотеля Онассіса в 1975 Жаклін переїхала в Нью-Йорк і стала консалтинговим редактором у книжковому видавництві Viking Press. До останніх днів життя вона працювала старшим редактором у видавництві Doubleday і була віддана своїй справі.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу