Существует теория родственных душ, душ, которые неизвестно почему испытывают взаимное притяжение и находят друг друга. Мы ищем в этой жизни людей, с которыми уже сталкивались в прежних воплощениях, людей, с которыми нас объединяют незавершенные дела. Мы все принадлежим к одной семье. В Париже может жить сколько угодно миллионов человек, но я встречу именно тех, с кем меня связывает история, начавшаяся многие жизни назад. Бернар Вербер «Зеркало Кассандры»
Публікації
Показано дописи з січень, 2026
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Схиляємо голови перед подвигом Героїв Крут. 29 січня 1918 року біля станції Крути кілька сотень українських воїнів вступили в бій з армією більшовиків, яка в десять разів переважала їх чисельністю. Зовсім юні хлопці. Багато хто вперше тримав зброю. Вони дивилися в очі смерті, але не відступили. Їхня мужність та любов до країни стали прикладом для всіх наступних поколінь. Як 108 років потому, сьогодні наші захисники щомиті повторюють подвиг Героїв Крут. На всіх ділянках фронту вони захищають право мати українцям свою державу. Говорити своєю мовою. Вирішувати своє майбутнє. Жити без страху. Вічна пам'ять Героям Крут. Вічна пам'ять усім Героям України! Слава Україні! С. Надал
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Є в житті правило, яке не кричить — воно просто працює. Я називаю його правилом «одного разу». Помилитися можна один раз. Дати шанс — один раз. Пробачити — теж один. Окреслити межі — і не перемальовувати їх щоразу, коли комусь зручно їх стерти. Піти — також один раз. Без репетицій і камбеків «а раптом». Бо всі наступні «рази» — це вже не про людяність. Це про накопичені образи, розмиту довіру, знецінення і тихе самопожирання. Про ситуації, де тебе ніби не зрадили знову, але повагу втратили остаточно. Є жорстка, але чесна правда: якщо людині не стало зрозуміло з першого разу — з десятого не дійде. Не тому, що не може. А тому, що не хоче. Це не про холодність і не про гординю. Це про самоповагу. Про дорослу позицію. Про вміння не плутати доброту зі слабкістю. Ми не зобов’язані бути безкінечно терплячими, щоб здаватися «хорошими». Ми зобов’язані бути чесними — передусім із собою. І знаєш, що найцікавіше? Ті, хто поважає тебе насправді, ніколи не перевірятимуть, скільки ще «разів» у тебе з...
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
❤️Мені дуже сподобалася одна фраза в мережі: «Наше життя настільки скороминуще, що завтра є найнестабільнішим, що в нас є.. Ми примудряємося витрачати дорогоцінні хвилини на образи, сварки, слова, що ранять серце, гордість. ❤️Ми забуваємо сказати одне одному, що любимо. Просто сказати. Прокинутися вранці та подякувати життю за те, що біда обійшла нас стороною». ❤️ Думайте про те, як багато у вас є, це завжди надаватиме вам сил. Складнощі трапляються, але трапляються вони саме для того, щоб ми стали щасливішими. ЕЛЬМІРА БАТАЄВА
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Ми часто ускладнюємо життя. Шукаємо сенси, відповіді, правильні шляхи. А вони, насправді, дуже прості. Люби те, що робить тебе живим. Те, після чого всередині тепло, а не порожньо. Будь поруч із тими, хто змушує усміхатися не «з ввічливості», а по-справжньому. Смійся так, як дихаєш — легко, без дозволів і пояснень. Не відкладаючи на «потім». Бо життя не чекає ідеального моменту. І кохай… Не наполовину. Не обережно. А так довго, як живеш.Мабуть, це і є найчесніший рецепт щастя. З вільних джерел
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Andrey Terem Искренность - вот, что важно в человеке. Плевать на помыслы, темпераменты, характеры. Намного страшнее, когда под овечьей шкурой прячется волк. Даже если ты - комок негатива, но не скрываешь этого, ты уже лучше многих других. Ты даёшь людям выбор: быть с тобой или нет. Никогда не скрывай свою сущность. Очень больно ранит нож, наточенный лицемерием, прилетевший в спину от очередной "овцы"...
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Andrey Terem Ничего не бывает вовремя - это глупый такой закон ! Когда ждёшь - не приходят нужные. Когда ждёшь - не приходит сон. Когда хочешь ответить обидчику, не находится нужных фраз. Когда больно - нигде не спрячешься. Неприятности - все за раз. Когда любишь до сумасшествия - не подарят любовь в ответ. Когда высказать нужно важное - не выходит сказать "привет"... Ничего не бывает вовремя - всё случается невпопад: в Новый год наступает оттепель, вместо солнца весной - снегопад... Счастье хрупкое и спонтанное. И когда-нибудь ты поймёшь: всё случается долгожданное, когда больше уже не ждёшь...
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Andrey Terem Мне нравится в присутствии твоём не чувствовать ни страха, ни тревог, каким бы ни был мир, где мы живём, каким бы справедливым ни был Бог... У рук твоих особое тепло — прожить бы вечность в ласковом плену, каким бы быстротечным ни был день и время неподвластное ему... Каким бы грозным ни был ураган, что за окном пустился бушевать — в глазах твоих спокойный океан, лазурно-синяя таинственная гладь... Пускай расходятся суждения о нас, и кто бы что о нас не говорил, мой образ чист — без уличных гримас, без масок соответствия, мерил... Но в час тяжёлый горечи разлук спешу исправить положение вещей! И лишь тогда лишаюсь я душевных мук, когда рука твоя покоится в моей!
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Не буває ідеального життя — і, мабуть, саме в цьому його справжність. У кожного з нас є свої непрості дороги, свої зими, свої моменти втоми й тиші, про які не завжди хочеться говорити вголос. Бувають дні, коли все дається важче, ніж хотілося б, і здається, що сил менше, ніж потрібно. Але водночас у житті є багато того, за що варто бути вдячним. Тепла кава в долонях, коли за вікном холодно. Дорога, яка веде вперед. Світло, яке все одно знаходить нас навіть у похмурі дні. Люди, які поруч — іноді мовчки, але щиро. І серце, яке, попри все, не перестає відчувати. Я більше не шукаю ідеалу і не намагаюся порівнювати своє життя з чужим. Я вчуся приймати його таким, яким воно є, і дякувати за те, що маю тут і зараз. За досвід, за уроки, за прості моменти, які складають справжнє життя. І, можливо, цього вже достатньо, щоб рухатися далі з теплом і надією 🤍☕❄️ Із вільних джерел
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Andrey Terem … ✨ Вона любила благородні кольори , гіркІ парфуми з присмаком полúну. А ще - ромашки. І осінні вечори, закутані в картатий плед із диму. … ✨ Вона любила вірити в дивà і мріяла про замки старовинні. І вірила, що там, колись, жила, руда-руда, як осінь, в ластовинні... … ✨ Вона була дивачка багат ьом, носила сукні трохи старомодні. І тішилась весною і теплом. Любила осінь і дощі холодні. … ✨ У акварелях розбавляла сум , І щось писала, як світили зорі. Любила круків і пташиний шум. І, іноді, ще мріяла про море... … ✨ Казкú складала у північний час І з вітром говорити десь навчилась. І думала вона собі не раз, що, мабуть, трохи пізно народилась...
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
І нехай з року в рік ми стаємо дорослішими і мудрішими.❣️ Але кожної зими ми, такі дорослі і серйозні, ховаємо всередині себе надію на якесь диво. Сподіваємось, що сама звичайна ніч раптово змінить все на краще.🎁 Це не тупо і не смішно. Це насправді дуже круто - хоча б раз на рік, втомлюючись майже до межі, відчувати себе дитиною, яка вірить в чудеса... ❄️🌲☃️ З вільних джерел
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Нехай Новий рік прийде без тривог, З добром, надією і світлом, Хай стелиться щаслива дорога До мрій, що гріють серце щиро. Нехай у домі буде мир і лад, Любов — у кожнім погляді й слові, А кожен день, мов щедрий дар, Дарує радість знов і знову. Хай сили буде й віри жить, І серце вміє не здаватись, Щоб рік прийдешній навчив цінить Усе, за що варто триматись.