Афірмація дня 🌟Сьогодні я обираю бути вдячним за кожен момент і бачити красу в простих речах. Я відкритий для нових можливостей і готовий до позитивних змін. Моє серце сповнене любові, і я вірю в себе та свої здібності. Кожен крок, який я роблю сьогодні, наближає мене до моїх мрій.🌟
Публікації
.jpg)
Вы не проиграли, не считайте так! — Eдинcтвeннaя нeyдaчa – этo кoгдa ктo-тo ничeгo нe дeлaeт, нe пытaeтcя и пpocтo нoeт o нecпpaвeдливocти cитyaции. Пpoигpaть 90 paз для cтoйкoгo чeлoвeкa oзнaчaeт выyчить 90 ypoкoв и имeннo эти тaк нaзывaeмыe пpoвaлы пpивoдят к oкoнчaтeльнoмy ycпeхy. • Вocпpинимaть тaк нaзывaeмыe пpoвaлы кaк нeyдaчи, a нe кaк вpeмя нa pocт и пepeopиeнтaцию – дocтaтoчнo, чтoбы мы cдaлиcь. У нac y вceх тaкoe былo и мы, вoзмoжнo, вce в peзyльтaтe бpocили мeчтy или coшли c пpaвильнoгo пyти. Нo дaжe нecмoтpя нa тo, чтo эти нeyдaчи мoгyт нaнecти нaм тяжёлый yдap, этo нa caмoм дeлe пpocтo cимптoм бoльшoгo ycпeхa, пoтoмy чтo бoльшинcтвo бoльших ycпeхoв в нaшeй жизни cocтoит из 80% пpoвaлoв и 20% зaплaниpoвaннoгo peзyльтaтa. (Автор даного малюнку Копілот ШІ) (Автор даного малюнку Копілот ШІ)
Самчиківський розпис Мабуть, важко знайти в Україні людину, яка б не чула про всесвітньо відомий петриківський розпис, що веде своє походження від традицій, народжених ще в дохристиянські часи. Та мало кому відомо, що звичка прикрашати сільські хати-мазанки дивовижними птахами, і квітами, і вінками, і зорями притаманна була і Одещині, і Хмельницькому та Вінницькому регіонам. Саме на південно-східній Волині, на межі з Поділлям, хати були здавна розмальовані рослинними візерунками, які вважали оберегами. Малюнки на стінах були візитівкою кожної охайної господині, до них уважно придивлялися парубки, якщо в хаті підростала ще не засватана дівчина. Особливо славилися своїми розписами хати в селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Тут у давні часи з’явився, з часом зник і нещодавно знову відродився й поширився Україною та світом мальовничий розпис, створений на основі традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва. Зазвичай цей розпис сюжетний, виконую...
Мир і жито Від цих двох понять і походить назва одного з найдавніших міст півночі України – Житомира. Племена слов’ян, що жили тут, відзначалися миролюбством і з давніх-давен торгували хлібом. До речі, місто виникло в унікальному природному ландшафті: з усіх боків його оточували густі-прегусті ліси, а Тетерів, Кам’янка Лісова, Кам’янка Польова, Ярошенка й Путятинка – це п’ять річок, що протікають по цій території. Через вісімдесят років після зруйнування ордами Бату-хана Житомир опинився під владою литовських князів. Саме тоді було зведено захисні оборонні споруди та прорито систему підземних ходів, які й зараз почасти знаходять під час будівельних робіт. Місто тоді стало справжньою фортецею, оточеною могутніми стінами та ровами, заповненими водою. Стіни Житомирського замку пам’ятають величні перемоги: наприклад, у 1851 році загони козаків Івана Богуна розбили під ним сімнадцятитисячну армію поляків. Жорстоких руйнувань завдала місту і Друга світова війна. Але воно вистояло з...
Дрогобич Дрогобич – друге за розмірами місто Львівської області, що має чимало цікавих пам’яток. Воно своєрідне, адже, на відміну від більшості інших західноукраїнських міст, є зразком старовинного індустріального центру. Це, звичайно, не за мірками сучасності. Зараз зовні це затишне охайне містечко зі старовинними будинками та вимощеними бруківкою вуличками. Великого промислового значення місто набуло ще з давніх-давен: тут видобували сіль – біле золото. Другим поштовхом до індустріального розвитку Дрогобича стало відкриття нафтових джерел, а в 1866 році тут запрацював нафтопереробний завод, до речі, перший у Центральній Європі. Нафта зробила місто багатим та успішним, тому центральна його частина може похвалитися розкішним архітектурним ансамблем. Тут височіє готичний собор Святого Варфоломія, а поруч тягнеться до неба дзвіниця, перебудована з оборонної вежі. Поблизу також стоїть пам’ятник Юрію Котермаку – філософу, астроному, професору медицини. Але головними пам’ятк...
🕊У всіх добрих людей є особливість - вони скрашують наше життя своєю появою. Доброта, як кульбаба. Зацвіла в душі, а потім полетіли частки твоєї душі розсіювати доброту, примножуючи і отримуючи взамін багато доброти. Доброта - це місток, здатний з'єднати серця. Це поштовх, який не дає пройти повз. Це допомога тим, хто потрапив у біду. Доброта - це веселка, на краю якої кожен знайде те, чого йому не вистачає в житті. Творіть добро, і воно, як бумеранг, повернеться назад ...🥰🌹☘️
"Підтримуй близьких тобі людей, шепочи їм на вухо, як вони тобі потрібні, люби їх і поводься з ними дбайливо, знайди час для того, щоб сказати: "мені шкода", "вибач мені, будь ласка", "дякую", і всі ті слова любові, які ти знаєш. Ніхто не запам'ятає тебе за твою думку. Пам'ятають за слова та вчинки..." Габріель Гарсіа Маркес
Золочівський замок Золочівський замок вражає оригінальністю архітектурного ансамблю. Замість суворих мурів його оборонний комплекс складають широкі земельні вали – бастіони голландського типу. Саме вони за часів розвитку артилерії були найкращими захисниками від гарматних ядер. Їх спланували в такий спосіб, що навіть коли ворог захоплював один із бастіонів, то обстріл тривав із сусідніх. Чудовий земляний захисток закінчується равеліном – насипом перед брамою замку. На цьому дива замку не закінчуються. Не надто високий зовні Великий палац, збудований 1634 року, облаштований усередині унікальною для тих часів системою опалення та каналізації. Система була розташована таким чином, що за допомогою кількох камінів опалювалися всі зали палацу, а каналізація працювала на основі дощової води – такої розкоші, як туалетний злив, на той час не було в жодному європейському замку, навіть у Луврі. Поряд із Великим палацом примостилося ще одне диво Золочева – Китайський палац, який утілюва...
Бузковий гай Природа щедро обдарувала Україну: найродючіші у світі ґрунти, сприятливий клімат, багаті поклади корисних копалин, повноводі ріки, ліси з цінними породами дерев, ласкаві моря, невисокі гори, багатий рослинний і тваринний світ. Але ще, до речі, є на нашій землі дивовижні місця, що потребують уваги й турботи. У селі Диканька Полтавської області розташований унікальний бузковий гай. Нині він, на жаль, перебуває в дещо занедбаному стані, але в травні на це ніхто не зважає: п’янкий, дивовижно духмяний аромат і цвіт бузку зачаровують навіть найвибагливішого гостя. За переказами, гай був закладений Василем Кочубеєм для його хворої на астму доньки Ганни. За його наказом з усього світу до колишнього глиняного кар’єру привезли понад сто видів бузку. Висадили дорогоцінні кущі та плекали їх садівники з Чехії. Білий, фіолетово-синій, рожевий, темно-червоний, сріблясто-сірий – усі кольори бузку просто не перелічити! Гуляючи алеями парку та вдихаючи чарівний аромат, Ганна почувалася...
Долина нарцисів Нарцис вузьколистий росте в Україні лише на Закарпатті. Долина нарцисів – унікальна природна пам’ятка в урочищі Креші поблизу міста Хуст. Це єдине місце в Східній Європі, де існують природні зарості цієї білосніжної квітки. Схожі, але менші за площею популяції є ще в таких місцях: Альпах, Румунії, деяких країнах на Балканах. Науковці вважають, що багато тисячоліть тому, рятуючись від льодовика, квіти переселилися в хустську долину. Про це місце люди переповідають багато легенд. Одна з них є переспівом давньогрецького міфу про Нарциса. Друга легенда оповідає про татарське лихоліття. Коли ординці напали на Закарпаття та взяли приступом Хотинський замок, місцеві жителі припинили опір і піднесли в дарунок переможцям набиті нарцисовими квітами подушки як знак покори. Вороги зраділи, але вони, звісно, не знали, що нарцис – отруйна квітка, а той, хто засне на такій подушці, ніколи більше не прокинеться. Отже, уранці в ординському таборі мало хто побачив схід сонця. ...
Привид Ужгородського замку За легендою, у ХVІІ столітті власником Ужгородського замку був угорський лицар Другет. Він мав юну, напрочуд красиву доньку. У ті сповнені небезпеки важкі часи на закарпатські міста нападали поляки. Якийсь польський магнат задумав будь-що-будь здобути замок. Аби довідатися, як це зробити, він вигадав хитромудрий план: перебрався мандрівним лицарем і приїхав у замок на розвідку. Вечорами оманливий мандрівник розповідав господарям про свої пригоди в далеких краях. І от, слухаючи ці оповідки та захоплюючись мужністю лицаря, донька Другетта закохалася в нього. А коли дізналася, хто її коханий, не змогла здолати любов і розповіла про те, скільки військової сили в замку та як його можна взяти. А загадка була така: існував таємний хід, секрет якого знали лише члени родини володаря. Другет дізнався про підступність – і нечесного гостя було страчено. Не простив лицар і свою доньку: за зраду батько наказав живою замурувати її у фортечній...
Barış Zirek Одна из самых крупных ошибок, которые совершают люди при поисках спутника жизни — это слишком жесткий отсев на ранних стадиях. А отсеяв неподходящих кандидатов, люди немедленно совершают следующую крупную ошибку: слишком рано ложатся в постель. Преждевременная близость — главный фактор, способный погубить вполне многообещающие отношения. Вы, может быть, уже успели и сами это заметить на собственном опыте. Главная причина, по которой слишком ранний переход к ceксу может загубить зарождающиеся отношения, — это то, что я называю «перепад близости». Существует разрыв между уровнем эмоциональной близости, возникающей у вас с недавно встреченным человеком, и уровнем физической близости. Когда эмоциональная близость стоит на отметке «два» или «три» по десятибалльной шкале, а физическая — на отметке «десять», возникает этот самый перепад. Он характеризуется тем, что вы не понимаете сами, какого рода отношения у вас получились и чего от них следует ожидать. Вы с нетерпением жд...
.. З часом ми розуміємо, що не всі усмішки справжні, і не всі «я тебе люблю» - чесні. Розуміємо, що болить не брехня, яку вимовляють, а правда, про яку мовчать... Ми розуміємо, що найбільше болить не сам удар, а свідомість того, хто його нам завдає... Що найкращі друзі можуть з часом стати зовсім чужими людьми... а іноді й ворогами... Ті хто нас зараз нас любить, можуть згодом нас зненавидіти. Дізнаємося з часом, що не всі сторії мають щасливий кінець. Тому що, щасливий кінець - це насправді незавершена історія... Також ми дізнаємося, що найкращі моменти, насправді складаються з дрібних речей. Також ми бачимо, що все що сяє, не завжди являється золотом, а той хто засуджує нас за помилки, сам не є суддею... Ми переконуємося, що краще мати одного справжнього друга, ніж десяток фальшивих... ...
Як ми? - питаєш... Ти знаєш, тримаємось, світе. Між згірклих ночей і війною спотворених днів Ми можемо й досі світанкам рожевим радіти, Й топтати мрійливо стежки волошкових полів… Що в нас? - щоразу турбуєшся, стомлений світе... Бачиш, долаємо вперто кривавий цей шлях! Згарищем стала земля, а ми з вірою садимо квіти, Й тепло бережемо в замерзлих від горя серцях… «І звідки ця віра?!»- украй ти здивований, світе. Хрестами усіяні села, і змиті водою міста… На ціле життя стали старшими враз наші діти, Наповнився смутком їх погляд і стислись вуста… «Хіба так буває?»- тобі й усвідомити важко, Що ми не втопили надію в гарячих сльозах… Бо як до гніздечка свого повертається пташка, Так само щасливе життя повернеться до нас! Людмила Лубинець
Шедевр козацької архітектури Шедевром козацької архітектури, бо рівного за красою й урочистістю не було з-посеред храмів у всій Україні, уважають собор у нинішнім Новомосковську – запорізькому місті Самарі. Цей дивовижний дерев’яний витвір збудував народний майстер Яким Погребняк. Замовляючи йому будівлю, козаки просили спорудити її без цвяхів, бо вважали, що не можна вбивати цвяхи в храм Спасителя – Ісуса Христа, який ними був прибитий на хресті. Він останній, який побудували козаки перед скасуванням Запорізької Січі. Основним знаряддям будівничих була всього-на-всього сокира, тому дотепер залишається загадкою, як їм вдалося досягти такої високої точності у виготовленні деталей. Храм прикрашає дев’ять куполів, пізніше перед ним була побудована дзвіниця. Виростаючи, собор усе більше вражав усіх грандіозною монументальністю, вишуканою стрімкістю та легкістю форм. Архітектор поєднав у ньому візантійське зодчество та українське бароко. У цього храму є багато незбагненних таємн...
Народження традиції Вочевидь, зараз не всі пригадають цю серпневу дату – вісімнадцяте святкування Дня Незалежності України. Відлік десятилітньої історії Вишиванкового фестивалю розпочався саме тоді, коли сімдесят дев’ять людей, убраних у виши́ванки, утворили вздовж Потьомкінських сходів так званий «живий ланцюг». Амбітні плани організаторів повністю виправдалися: він сягнув-таки берега моря. Простягаючись білою ниткою від п’єдесталу пам’ятника Рішельє, ланцюг із року в рік ставав усе довшим, а разом із цим зростало й усвідомлення Одеси як українського міста. Зростало настільки, що в 2014 році, незважаючи на невпинну зливу, для участі в акції «Вишиванковий ланцюг» вишикувалася півторатисячна черга, утворивши нескінченне живе море виши́ванок. Подальші два роки запам’яталися встановленням нових рекордів, адже́ кількість учасників збільшилася вдвічі. До речі, дюк де Рішельє також долучається до цієї події. Четвертий рік поспіль святковий гардероб герцога поповнюється найрізноманітніш...
Купчинський Роман «Першим стрілецьким Бояном новочасної України» назвав Романа Купчинського автор виданої 1936 року у Львові «Історії легіону Українських Січових Стрільців» Осип Думін. «Його творчість, писав він, – це гранітна плита, вмурована у величний пам’ятник Січовому Стрільцеві, який склав свою буйну голову за Батьківщину». Народився майбутній письменник 24 вересня 1984 року в селі Розгадові Бережанського повіту у сім’ї священника. Невдовзі, в 1896 році, сім’я Купчинських переїхала до села Кадлубиська на Бродівщині, де батько Романа був парохом. Хлопець навчався у Кадлубиській початковій школі, вчився добре, любив співати, декламувати вірші. 1905року Роман продовжив навчання в українській чоловічій гімназії у Перемишлі, яку успішно закінчив у 1913 році та поступив у Львівську духовну семінарію. Коли почалася Перша світова війна, Роман Купчинський записався до легіону Українських січових стрільців і став активним учасником стрілецької епопеї від її початку до сумного кінця. ...
Yenilmez Savaşçı (Автор даного малюнку Копілот ШІ) Если вы стоите друг друга, то вы, никогда не расстанетесь. Люди часто находятся с теми, кто абсолютно не отражает их собственную сущность. Нужно всегда исходить из собственных достоинств. Лично я так и поступаю. Это пришло не сразу, но главное что пришло. Я больше не верю в плюс и минус. Люди в паре должны быть одинаковы. И я конечно же, веду речь о морали. Все остальное индивидуально, и трогать это никто не собирается. В паре всегда кто-то нарушает баланс, лжет или не любит. И начинается всё с мелочей, тут простили, тут закрыли глаза, ну да, любовь все дела. Глупость это, абсолютная глупость. Никогда не занижайте своих требований к своему человеку. Если я требую запредельного, то и моя девушка в долгу не остаётся. Требуешь - соответствуй. Хочешь покорности - умей управлять. Хочешь верности - сам не лги. Любишь ласку- научись дарить заботу. Стройте крепкие союзы, друзья. Кругом творится хаос, одни терпят, другие сидят на троне. Э...
Yenilmez Savaşçı Как сильно дорожит тобой мужчина, можно понять лишь по тому, — сколько он готов отдавать. И речь здесь не обязательно о материальных благах... Скорее о более весомых энергозатратах. Сколько готов отдавать времени, внимания... Сколько, ради тебя, готов совершать поступков. На словах каждый мужчина — лев. Всегда смотри на реальное положение дел, без мифических ожиданий, предположений и фантазий. Будь взаимной, до безобразия. Стараются для тебя или забивают болт — плати той же монетой. Не стоит ждать подарков с Небес в виде семейного благополучия, если об тебя вытирают ноги. Делай выводы и принимай решение — всё устраивает или нет. И не стоит принимать за должное, когда для тебя, с тех же Небес, достают звезду. Благодари и вдохновляй на новые подвиги — это сильно мотивирует. Одна и та же женщина может быть разной, в зависимости от того, в какие мужские руки попадает. С одним она превращается в грациозную лань, с другим — в забитую овцу, с третьим — в тупеющую сплетн...
Протягом життя, будеш боротися з людьми, про яких би ти ніколи не думав. Тебе зрадять ті, яким найбільше довіряв... Використаний будеш тими, для яких забагато зробив... Але життя має і гарні сторони. Тебе полюбить хтось, про кого б ти ніколи не подумав. Заведеш нові дружні відносини з людьми, які покажуть тобі, наскільки міцна та змістовна може бути дружба. Подолаєш речі, з якими б ніколи не думав, що зможеш впоратися... Є моменти, коли в твоїй книзі «Життя», шляхи з деякими людьми розходяться... Твоя історія продовжує писатися, закінчується лише роль деяких людей в твоєму житті. Пишайся тим, що найкраща частина твоєї книги пишеться далі. З мережі.💗🙃😉🫶
