Купчинський Роман
«Першим стрілецьким Бояном новочасної України» назвав Романа Купчинського автор виданої 1936 року у Львові «Історії легіону Українських Січових Стрільців» Осип Думін. «Його творчість, писав він, – це гранітна плита, вмурована у величний пам’ятник Січовому Стрільцеві, який склав свою буйну голову за Батьківщину».
Народився майбутній письменник 24 вересня 1984 року в селі Розгадові Бережанського повіту у сім’ї священника. Невдовзі, в 1896 році, сім’я Купчинських переїхала до села Кадлубиська на Бродівщині, де батько Романа був парохом. Хлопець навчався у Кадлубиській початковій школі, вчився добре, любив співати, декламувати вірші. 1905року Роман продовжив навчання в українській чоловічій гімназії у Перемишлі, яку успішно закінчив у 1913 році та поступив у Львівську духовну семінарію.
Коли почалася Перша світова війна, Роман Купчинський записався до легіону Українських січових стрільців і став активним учасником стрілецької епопеї від її початку до сумного кінця. У сотні Василя Дідушка брав участь у боях на Маківці, згодом біля річки Стрипи у селах Семиківці, Багатківці, Панталиха, Соколів, Раковець, Соснів. З УСС Роман перейшов до Української галицької армії. У 1920 Купчинський потрапив до в’язниці «Бригідки». Після звільнення з польського полону студіював філософію у Віденському університеті, невдовзі продовжив студії у Львові в Українському таємному університеті.
У 1924-1939 рр. був співробітником найпопулярнішої львівської газети «Діло», де вів постійну рубрику «Відгуки дня». Співпрацював з редакціями часописів «Новий Час», «Кооперативна Родина», «Неділя», друкувався у «Заграві», «Дзвонах», «Нових шляхах», «Ілюстрованих Вістях». З нагоди перемоги на горі Маківка Р. Купчинський випустив у Львові драматичну поему «Великий день», головний герой якої – полковник УСС Вітовський. Згодом Львівське видавництво «Червона калина» видало його прозову трилогію «Заметіль», куди увійшли повісті із стрілецького життя.
Він був співзасновником та редактором, постійним членом редакційної колегії львівської видавничої кооперативи «Червона калина», яка видавала, зокрема, 17 історичних календарів-альманахів, випускала літопис «Червоної Калини».
Однак найбільшу популярність митець здобув як поет-пісняр, пісенна спадщина якого – це хроніка стрілецького життя. Роману Купчинському належать слова і музика пісень «За рідний край», «Ой там при долині», «Як з Бережан до кадри», «Як стрільці йшли з України», «Накрила нічка» та багато інших. Повна його збірка «Ми йдемо в бій», що вийшла у 1977 році в Нью-Йорку, містить понад 60 пісень.
У 1939 році Роман Купчинський переїхав до Кракова, де працював в Українському видавництві. Наприкінці Другої світової війни виїхав до Німеччини, де перебував у таборі для переміщених осіб. Звідти у 1949 році із родиною емігрував до США і поселився неподалік від Нью-Йорка. У 1952 – 1954 рр. вів свою рубрику “Відгуки дня” в україномовній газеті “Свобода”. У 1952 р. належав до ініціативної групи, яка організувала Спілку Українських Журналістів Америки (СУЖА), був її головою у 1958 – 1960 рр. Почесний член СУЖА з 23 грудня 1966 р. Протягом тривалого часу працював у дирекції та редакційній колегії відновленого у 1950 р. за львівським зразком видавництва “Червона Калина”. У 1950 – 60 рр. – член управи Літературно-Мистецького Клубу в Нью-Йорку; діяльний в Об’єднанні Колишніх Вояків Української Армії та інших українських товариствах; працював у головній редакційній колегії журналу комбатантських об’єднань Канади і США “Вісті Комбатанта” (Нью-Йорк). Продовжував писати вірші та пісні; всього створив слова і мелодії до 84 пісень – патріотичних, ліричних, жартівливих, маршових та ін. Твір “Боже Великий, Творче Всесвіту…”, слова і музику якого написав Р. Купчинський, став національно-релігійним гімном українського народу.
Можливості творчої та громадської діяльності митця були сковані хворобою. Помер 10 червня 1976 р. в м. Оссінг. Після смерті автора вийшли друком в еміграції збірники вибраних пісень “Ми йдемо в бій” (1977) та вибраної лірики і прози “Невиспівані пісні” (1983). У 1990 р. в Тернополі видано збірник “Як з Бережан до Кадри: Стрілецькі пісні Романа Купчинського” (упорядник Василь Подуфалий, редактор Богдан Мельничук).
Коментарі
Дописати коментар