Дівчина
стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня –
легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі.
Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену
елегантність. В її
руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху
цій живій картині.
Andrey Terem Теперь я точно знаю, что значит "точка невозврата"... Это когда от человека больше ничего не нужно: никаких извинений, никаких объяснений, никакого понимания...
Коментарі
Дописати коментар