Мне приходится улыбаться всегда. Я улыбаюсь, даже когда мне больно и грустно. Но лучше пусть я страдаю. Если из-за меня будет страдать кто-то другой, мне будет еще хуже.
Из инета
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар