Мир і жито

Від цих двох понять і походить назва одного з найдавніших міст півночі України – Житомира. Племена слов’ян, що жили тут, відзначалися миролюбством і з давніх-давен торгували хлібом. До речі, місто виникло в унікальному природному ландшафті: з усіх боків його оточували густі-прегусті ліси, а Тетерів, Кам’янка Лісова, Кам’янка Польова, Ярошенка й Путятинка – це п’ять річок, що протікають по цій території.

Через вісімдесят років після зруйнування ордами Бату-хана Житомир опинився під владою литовських князів. Саме тоді було зведено захисні оборонні споруди та прорито систему підземних ходів, які й зараз почасти знаходять під час будівельних робіт. Місто тоді стало справжньою фортецею, оточеною могутніми стінами та ровами, заповненими водою.

Стіни Житомирського замку пам’ятають величні перемоги: наприклад, у 1851 році загони козаків Івана Богуна розбили під ним сімнадцятитисячну армію поляків. Жорстоких руйнувань завдала місту і Друга світова війна. Але воно вистояло завдяки людям, які живуть у ньому.

Житомирці щиро люблять своє древнє, овіяне таємничим духом місто. Нові житлові квартали, стрімкі вулиці, сучасні підприємства, турботливе ставлення до історичних місць – усе це сучасний Житомир, що став найважливішим економічним і науково-технічним центром Полісся.

За книгою «Моя Батьківщина – Україна»