Самчиківський розпис

Мабуть, важко знайти в Україні людину, яка б не чула про всесвітньо відомий петриківський розпис, що веде своє походження від традицій, народжених ще в дохристиянські часи. Та мало кому відомо, що звичка прикрашати сільські хати-мазанки дивовижними птахами, і квітами, і вінками, і зорями притаманна була і Одещині, і Хмельницькому та Вінницькому регіонам.

Саме на південно-східній Волині, на межі з Поділлям, хати були здавна розмальовані рослинними візерунками, які вважали оберегами. Малюнки на стінах були візитівкою кожної охайної господині, до них уважно придивлялися парубки, якщо в хаті підростала ще не засватана дівчина.

Особливо славилися своїми розписами хати в селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Тут у давні часи з’явився, з часом зник і нещодавно знову відродився й поширився Україною та світом мальовничий розпис, створений на основі традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва. Зазвичай цей розпис сюжетний, виконують його у формі великого зубчастого малюнка, схожого на гобеленовий.

Основна тематика цього розпису – це рослинні мотиви в якнайрізноманітніших їх інтерпретаціях. Барвінок і соняхи, троянди й маки, дзвоники й калина – усе це використовують самчиківські майстри, додаючи національного колориту та  створюючи з реальних знайомих рослин казкові, по-справжньому фантастичні композиції.

З журналу