Історія створення CHANEL № 5

 

 

«Що ви одягаєте на ніч? –

Кілька крапель CHANEL №5».

 

Мерілін Монро

 

Габріель Шанель перевернула світ моди і створила вічні шедеври. Вона ризикнула та запропонувала жінкам носити зручний одяг, зшитий з джерсі – матеріалу, який до цього не використовувався у високій моді і вважався придатним тільки для утилітарних чоловічих речей. Водночас вона придумала ще один знаковий предмет одягу – твідовий жакет CHANEL. Впізнаваний силует жакету залишається одним з головних джерел натхнення для нинішнього головного дизайнера марки Карла Лагерфельда.

Народилася Габріель Бонер Шанель 19 серпня 1883 р. у французькому містечку Сомюре. З дитинства жили без матері, батько ж приділяв мінімум уваги дітям. Коли виникла можливість, відправив малят до притулку. Дівчинку виховували у монастирі. Юні роки проходили тяжко. Єдиною розрадою ставали канікули, які вона проводила у тіток, одна з яких не просто навчила її шити, а і вкладати у вироби фантазію та душу. Справа неабияк подобалася майбутньому дизайнерові. Згодом, саме ці знання жінка використовувала, коли створювала речі бренду Сoco Сhanel.

У 18 років її поставили перед вибором – залишитися в монастирі і присвятити життя Богові чи шукати себе у іншій сфері. Габріель обрала друге і влаштувалася працювати у ательє, але така робота не давала перспектив на майбутнє. Щасливою вона себе відчувала на сцені кабаре, де по-аматорськи виконувала пісні «Кукуріку» та «Хто бачив Коко», від чого і отримала прізвисько Крихітка Коко. Там її помітив молодий офіцер Етьєн Бальзан. Чоловік не мав наміру брати простачку заміж, але і Габріель не претендувала на більше, а ніж на статус коханки.

В домі Етьєна вона розважалася пошиттям капелюшків. Та згодом пішла від офіцера до його друга Артура Кейпела, який розумів пристрасті модниці. Він і став її єдиним та справжнім коханням.

З його допомогою, в 1910 р. у Парижі Габріель відкрила магазин капелюшків. Це був перший крок до дому Сoco Сhanel. Жінки з усієї країни заходили у її крамницю. Приваблював їх не стільки товар, як його смілива власниця. Згодом красуні стало тісно і вона розширила свою справу. З під її керівництва виходила нова, зручна та стильна одежа.

Також незважаючи на загальнопоширену думку, Коко Шанель зовсім не стояла самостійно за столом з ароматами і не шукала ту золоту середину, поєднуючи по черзі есенції. За легендою Коко Шанель (Coco Chanel) звернулася до відомого російсько-французького парфюмера Ернеста Бо (Ernest Beaux) і доручила створити жіночий аромат, який би уособлював щось нове, створене людиною. Сталося це у 1921 р. на Лазурному березі де Коко Шанель зустрілась з відомим парфумером. Бо приніс для неї дві серії пляшечок, пронумеровані 1-5 та 20-24. Вона вибрала запах із п'ятої пляшечки. На запитання про назву, яку вона бажала б для своїх парфумів, Коко відповіла, що запускає колекцію 5 травня, в п'ятому місяці року, тож залишимо їм назву 5, яка принесе їм успіх.

Габріель бажала мати світлий очищений аромат, який би личив її виробам: «штучні парфуми, кажу я, штучні, як сукня, тобто, як тканина. Я ремісниця в моді. Я не хочу троянду чи конвалію, я бажаю мати парфуми з різними складниками».

Якою б не була концентрація CHANEL № 5, аромат обов'язково містить есенції Грасскій троянди і жасмину. Квіткові аромати Шанель терпіти не могла, так як всі парфуми того часу пахли трояндами, жасмином і гарденією. Отримавши ЦУ від Коко розробити «запах жінки», Ернест Бо почав експериментувати з альдегідами. Синтетичні речовини зробили свою справу і видозмінили звичні запахи троянд, жасмину та іланг-ілангу. В результаті вийшов не нудний квітковий аромат, а абстрактна квіткова композиція.

Навіть коли парфуми були готові до продажу, Коко Шанель не поспішала. Натомість вигадала просту і ефективну рекламну кампанію своїх парфумів. Кожній своїй подрузі (а всі вони належали до вищого світу) дизайнерка подарувала флакон CHANEL №5. Незабаром звістка про непересічний аромат облетіла геть весь вищий світ. Утворився навіть таємний клуб прихильниць  CHANEL №5. Тому від початку продажу парфуми відразу набули нечуваної популярності у покупців.

Для першого промо-постера Коко позувала особисто на тлі каміна в номері готелю Ritz. В ту епоху це було занадто незвично! У 20-х рр. бульбашка «п'ятого номера» коштував 1 500 франків, так як Грасскій троянда і Грасскій жасмин коштували дорого. Зараз вони коштують ще дорожче. Наприклад, Rosa Centifolia, вирощена в Грассі: цвіте вона всього 5 тижнів на рік – з травня по червень. Щоб отримати один кілограм рожевого концентрату, необхідно 400 кілограмів пелюсток. З кілограма концентрату виходить півкіло рожевого абсолюту, а це близько 5 тисяч євро. А за даними французького уряду об'єм продажу CHANEL № 5 перевищує 100 млн. доларів в рік.

У 1924 р. П'єр Вертемер придбав у Коко 70% її парфумерного бізнесу, 10% залишилося у Шанель, а 20% відійшло третій стороні. Родина Вертермер досі на початку ХХІ ст. бере участь у справі.

Коли розпочався найбільший жах ХХ ст. Друга світова війна Коко Шанель намагалася вижити. Так, в колі її знайомих з’явилося багато нацистів. Після капітуляції Німеччини, мадам ледь не звинуватили у зраді вітчизни. Далі були роки тиші. Повернулась ікона стилю у 1954 р. Так почалася нова історія дому Сoco Сhanel.

10 січня 1971 р. відомий кутюр'є Габріель «Коко» Шанель померла залишивши грандіозну компанію. Довгий час її творіння переживало тяжкі часи. Центру культури потрібен був креативний лідер. Ним став амбіційний модельєр Карл Лагерфельд. Його цілі відповідали ідеям Габріель Шанель. Коли, 1983 р. він став художнім директором CHANEL, то продовжив справу попередниці