Українське волонтерство – явище унікальне

Волонтерські об’єднання можуть і повинні стати локомотивом, який би витягнув процес розбудови громадянського суспільства на належний рівень.

У нещодавно опублікованому Укрінформом блозі «українське волонтерство – явище унікальне» йшлося про очевидні, незаперечні і вкрай важливі для нашої держави і соціуму досягнення українських волонтерів. Продовжуючи цю тему, не можна обійти і деякі проблеми волонтерського руху, що не залишились непомітними для суспільства. Насамперед хотілось би звернути увагу на проблему, що має «світоглядний» характер. Волонтерство визначається як безкорислива, безкоштовна діяльність людей, що не передбачає ніякої винагороди. А деяка частина волонтерів перетворилась на професійних «діставал», які за комісійну винагороду знаходять різне військове обладнання. Інші почали виступати як посередники між тими, хто надає пожертви для військових, і армійськими підрозділами. Вони приймають кошти через свої організації та фонди, нараховуючи з них собі і зарплату і гроші на відрядження. Не думається, що такі «постачальники» повинні користуватись статусом волонтерських структур.

Ще однією проблемою є політизація волонтерства. Справа в тому, що за даними опитування Центру Разумкова (дослідження проводилось в квітні 2017 року), серед державних та суспільних інституцій найбільшою довірою громадян користуються волонтерські організації (їм довіряють 66 % опитаних). Далі йдуть Церква (63,3 %), Збройні Сили України (55,9 %), Нацгвардія (49 %). Для порівняння: президенту довіряють 22 % українців, уряду – 12,8, Верховній Раді – 9 %.

Тож зрозуміло, що різні політичні партії створюють і залучають (через депутатські списки) волонтерські організації, які значну частину часу і коштів починають використовувати не на основну роботу, а на пропаганду своєї політичної сили. Подивіться на вихідців з волонтерського середовища у Верховній Раді України та місцевих радах. Хіба більшості з них зараз до своєї громадської роботи? Чи може раніше вони займались волонтерством лише заради шансу стати депутатом?

Звичайно, волонтери зараз мають величезний вплив на громадську думку і українське суспільство в цілому. Але вони повинні формувати і розвивати активне та свідоме громадянське суспільство в нашій країні, контролювати владу і її державні інститути, покращувати їх, а не прикривати своїм статусом сумнівні корупційно-олігархічні політичні клани.

Деякі проблеми створюють волонтери і підрозділам АТО, що базуються безпосередньо на передовій. Офіцери скаржаться, що, не розуміючи елементарних питань безпеки, ці активісти нерідко роблять десятки фотографій прямо на позиціях, а знімки потім викладають в соціальних мережах з відповідними поясненнями відкритим текстом. Противнику вже навіть розвідка не потрібна. Бували випадки, коли волонтери створювали метушню на передовій, і така непотрібна активність викликала ворожий обстріл, при якому ризикують постраждати в першу чергу самі волонтери. Тому все частіше від військових лунають звернення і заклики припинити «туризм» на передову.

На Заході волонтери займаються, в першу чергу, наданням різних послуг певним категоріям громадян – людям похилого віку, інвалідам, наркоманам, засудженим. А в Україні волонтерські організації змушені підміняти собою державу по більш значущим питанням, таким як забезпечення обороноздатності країни, турбота про поранених та переселенців, хоча кожного року на такі цілі виділяється все більше бюджетних коштів. Вирішення цієї проблеми – участь волонтерів у контролі за всіма фінансовими процесами: у кожній державній закупівлі по військовому відомству, у освоєнні цільової міжнародної допомоги, тотальний нагляд за всіма державними програмами і витратами щодо переселенців.

Більшість дослідників вважають основними рисами та ознаками громадянського суспільства наступне: розмежування компетенції держави та суспільства, наявність та захист прав і свобод громадян, демократія і плюралізм у політичній сфері, правова держава, свобода слова і засобів масової інформації, ринкова економіка та середній клас, як соціальна основа громадянського суспільства. Зріле суспільство характеризується великою чисельністю суспільних інститутів та організацій, їх відкритістю, високою мобільністю та динамізмом, що забезпечують підзаконність державної влади та гарантують неможливість її узурпації. Більшості з цього до 2014 року у нас не було, а на 10 тисяч громадян припадало лише 14 громадських організацій, в той час як в Угорщині – 46, Хорватії – 85, Естонії – 201. І саме завдяки волонтерству вже в 2015 році Україна демонструє найвищий розвиток громадянського суспільства в країнах колишнього СРСР (за винятком Балтії), а опитування показують дуже високий рівень довіри громадян до волонтерських організацій.

Волонтерські об’єднання можуть і повинні стати локомотивом, який би витягнув процес розбудови громадянського суспільства на належний рівень. Адже все необхідне для цього в них є – економічна свобода, незалежність від держави, кооперація та солідарність з великою кількістю людей, спілкування на засадах взаємної довіри, відкритість, різноманітність організаційних форм, висока мобільність (на відміну від держави).

Незважаючи на виснаження і емоційну втому, наші волонтери продовжують свою роботу, і ця діяльність поступово, але неухильно змінює країну. За останні роки волонтерський рух зміг вирішити надважкі завдання, пов’язанні з виживанням української держави, набув величезного досвіду у доланні найрізноманітніші перепон. Завдяки йому тисячі молодих людей отримали можливості для самореалізації та усвідомлення своєї ролі в суспільному житті, стали фундаментом громадянського суспільства.