Маловідомі факти з бібліотечної історії….

Як багато людей відвикли від відвідувань бібліотек! Здавалося б, все замінює Інтернет. Але є місця по справжньому священні, вони зберігають дух книг, їхніх авторів. Це долі і життя, це оповідання та пригоди, це сама історія постає з полиць і проголошує своє право на гідність і повагу. А ця тиша, цей неповторний запах книжкових сторінок, безліч книжкових полиць... Якесь хвилююче очікування, передчуття чогось нового і цікавого.....

Перші відомості про бібліотеки відносять до часу існування Шумерської держави (3000 р. до н.е.). Книги-таблички зберігалися тоді у глиняних глечиках. На кожній полиці була глиняна «етикетка» завбільшки з мізинець з назвою галузі знання. Збереженню фондів допомагало грізне застереження: «Того, хто посміє забрати ці таблиці, нехай покарає своїм гнівом Ашур і Белит, а ім'я його і його спадкоємців назавжди буде віддано забуттю в цій країні».

В Арабському Халіфаті бібліотеки називалися «будинками мудрості». Перш ніж увійти до бібліотеки, читач здійснював обмивання біля джерела, що розташовувалося при вході. Підлога бібліотеки покривалася килимами, на яких і сиділи читачі.

У 43 році до нашої ери Марк Антоній подарував Пергамську бібліотеку єгипетській цариці Клеопатрі. Це був воістину царський подарунок! Одна з найзнаменитіших античних бібліотек – Александрійська – заснована на початку III століття до нашої ери. В елліністичному світі вона була центром освіти і науки. В її фондах знаходилося близько 750 тисяч згортків. Понад півтори в тому вона була зруйнована, існує безліч версій відносно того, як же це сталося. Найпопулярніша з них свідчить про те, що бібліотека була спалена під час захоплення Александрії турками-османами.

На початку XXI століття унікальне книгосховище, що стало легендою, було відновлено зусиллями кількох країн. Зараз це головна бібліотека Єгипту, культурний центр, розташований на березі Середземного моря у місті Александрія. Бібліотека одночасно є й меморіалом Александрійської бібліотеки, загубленої в давнину, і сучасним центром науки і освіти.

У Середні віка в монастирях існували бібліотеки, при яких діяли скрипторії (майстерні по переписуванню рукописів). З винаходом Іоганном Гутенбергом у XV столітті книгодрукування кількість бібліотек стала збільшуватися, а в новий час – з поширенням грамотності – підвищилася і кількість відвідувачів бібліотек.

У громадських бібліотеках середньовічної Європи книги приковували до полиць ланцюгами. Такі ланцюги були досить довгі для того, щоб зняти книгу з полиці і прочитати, але не давали винести книгу за межі бібліотеки. Ця практика була поширена аж до ХVІІІ століття, що було обумовлено великою цінністю кожного примірника книги.

Найзагадковіша бібліотека в історії - легендарна бібліотека Івана Грозного. Це колекція книг і документів, останнім власником якої ймовірно був Іван IV. За однією з версій бібліотека була ним захована. Пошуки ведуться вже кілька століть, однак вона досі не знайдена. Є припущення, що бібліотека замурована в підземеллях Кремля.

Перша у світі публічна бібліотека – загальнодоступна установа, що утримується за рахунок податків, – була відкрита в американському Бостоні в 1854 році. У заяві мерії міста було сказано: «Майбутнє демократії залежить від освіченості громадян. Освіченість громадян залежить від розвитку публічних бібліотек. Кожен громадянин має право на приналежні суспільству джерела інформації». Це була так звана американська мрія в її оригінальній версії: кожний може домогтися успіху, якщо буде мати необхідні знання.