Життя прекрасне і чудове_2015

У долоні літа падають зорі, мов золоті сльози гарячого серпня. Готуються до вирію птахи. І ми відлітаємо… Хтось – у мрії та сподівання. Хтось – на чужину. Хтось – у Вічність… Стоїмо на пероні серпня, обійнявши поглядом рідне небо. – Будь для нас погідним, – шепочемо серцем. А небо просить дощу, аби змити втому і відпочити від спеки. Стигле літо стеле жовті обруси з раннього опалого листя. Пригощає яблуками, грушами і сливами, яким ще не пора бути спілими. Бо вони – пізні, осінні. – Куди ти поспішаєш, світку? – запитуємо у дня, який ще недавно був ранком, а вже вкладає спати сонце. – А куди ви поспішаєте, люди? – запитує день, намагаючись нас зупинити, аби не пройшли мимо долі, літа, мимо квітки, яка розквітла саме для когось із нас… …- Як скоро минає життя, – кажемо з сумом. …- Як швидко ви пройшли повз мене і майже не помітили, – зітхнув учорашній день, дивлячись услід часу, який майнув, наче видиво, залишивши ще менший окрайчик літа… Так і Ісус Христос у Своїй великій любові...

Я хочу ему готовить ужин...  Обнимать в прихожей босиком...  Я его давно считаю мужем...  Мужем!!! Не любовником, не сном...  И когда под вечер дома жарко,  Я хочу под ручку взять его  И пойти гулять вдвоём по парку...  Мы вдвоём и больше никого...  Я хочу стирать его рубашки...  Доверять заветные мечты...  Улыбаться сердцем, не с натяжкой...  Не сжигать обидами мосты...  Не люблю судить и пустословить...  Не пытаюсь спать на потолке...  Завтраки хочу ему готовить...  Засыпать с рукой в его руке...  Будем в прятки мы с детьми играться...  Ставить в Храме, с верою, свечу...  И с людьми родными собираться  За одним большим столом хочу...  Светом быть хочу в его окошке...  И потом, спустя десятки лет,  Собирать за ним на кухне крошки...  Я хочу варить ему обед...  Я хочу дарить ему вниманье,  Искренность, тепло, надёжный тыл...  И за эти все мои старанья,...

Якщо високо злетиш, то буде боляче падати. (Хюррем до Ібрагіма Я правлю країною на трьох континентах, але не можу керувати однією закоханою жінкою, яка піднімає повстання на знак своєї любові! (Султан Сулейман) Жадоба до влади, лють, любов і ненависть - все це небезпечні почуття. І якщо не тримати їх у вузді, то досить і одного з них, щоб привести людину до біди! (Ібрагім) Ні один вогонь не спалить мене, тому що я і є вогонь! (Хюррем) Звідки я могла знати, що моє серце, що зупинилося заради помсти, заново заб'ється заради кохання? (Хюррем)

«Боже, для Тебе все зростає, від Тебе отримує міць, простягни, Господи, правицю Свою над нашою дитиною. Нехай наповниться здоров’ям і силою, нехай дійде до повноти благодаті, щоби з вдячністю служила Тобі по всі дні життя свого.
Боже милосердний, Ти визначаєш обов’язки ангелам і людям: благаємо, учини, щоби на землі життя нашої дитини стерегли ті, котрі служать Тобі на Небі. В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь». – Мамо, як ви думаєте, чи варта ця дівчина мого сина? – запитала невисока ставна пані вже немолоду жінку з сивими кучерями над чолом. – Як тобі сказати, – задумливо мовила старша. – Вродлива вона, граційна.  У неї велике майбутнє. Он як гасає на своєму білогривому коні. Тільки родина в неї бідненька, не нашого кола люди. – Не плач, моя ластівко, – заспокоювала Ельвіру Раїса Іванівна. – У житті все буває. Не раз доводиться падати. Та все це потрібно правильно сприймати. Інколи ми падаємо для того, щоб потім злетіти ще вище. У тебе ж все попереду. І в спорті...

Не мысля гордый свет забавить, Вниманье дружбы возлюбя, Хотел бы я тебе представить Залог достойнее тебя, Достойнее души прекрасной, Святой исполненной мечты, Поэзии живой и ясной, Высоких дум и простоты; Но так и быть -- рукой пристрастной Прими собранье пестрых глав, Полусмешных, полупечальных, Простонародных, идеальных, Небрежный плод моих забав, Бессониц, легких вдохновений, Незрелых и увядших лет, Ума холодных наблюдений И сердца горестных замет.                                                                               Евгений Онегин И жить торопится и чувствовать спешит. Кн. Вяземский. ГЛАВА ПЕРВАЯ I. "Мой дядя самых честных правил, Когда не в шутку занемог, Он уважать себя заставил И лучше выдумать не мог. Его пример другим наука; Но, боже мой, какая скука С больным сидеть...

Він любив дивитися, як вона спить. Як тонесенькі ніздрі малесенького носика вдихають і видихають повітря. Іноді вона смішно зітхала і за тим неодмінно посміхалася, запалюючи зірочки у кутиках губ. Він знав кожну цяточку-родимочку на її обличчі, кожну її витончену рисочку, яка так нагадувала ту, яку він кохає понад усе. Його Ясочка, його квіточка, його малесенька донечка надає сили, тримає на цім світі, надихає на неймовірні речі, про які колись хіба читав у книжках. Ця дівчинка єдине, що у нього залишилося. Янка завжди була невгамовною. Веселою. Не вміла «завивати в папірчик» свої думки. І їй не щастило в коханні. Шлюб з Володимиром розлетівся в друзки. Чоловік пішов «наліво». Потім перепрошував. Зради Янка не пробачила. Александр Сергеевич Пушкин Письмо Татьяны к Онегину   Я к вам пишу – чего же боле? Что я могу еще сказать? Теперь, я знаю, в вашей воле Меня презреньем наказать. Но вы, к моей несчастной доле Хоть каплю жалости храня, Вы не о...

« Страшно, коли помирає людина, але ще страшніше, коли помирає пам’ять про неї» – Колись він повернеться до тебе, – сказала стара циганка заплаканій Ярині в той день, коли на Володиному подвір’ї грали весільні музики. Дівчина лише махнула рукою. Не вірила… Небо, яке ще зовсім недавно чарувало своєю блакиттю, здавалось, розривається навпіл від блискавиці і гірко проливає сльози рясним дощем. Щось подібне на душі було й у Софії. Здавалось, ще недавно вона раділа життю, насолоджувалась кожною його хвилиною. Поки не зустріла його – вродливого кароокого парубка, який чомусь дуже збентежив її серце. – Бог дає людині пізнати добро у всій його досконалості, так і диявол, як основа зла, дає людині пізнати зло у всій його мерзенності. Відбувається щось подібне до закону земного тяжіння, коли людина, стрибаючи в прірву, розуміє, що їй потрібно догори, але вага власного тіла не дає їй зупинитись і повернутись назад. Так само з моментом упаду в гріх, для людей відкривається св...