Твои люди остаются с тобой, как бы ты не ныл, каким бы ором не орал, как бы не пропадал. Они просто есть, они рады тебе открыть дверь, протянуть руки, разделить бутерброд.
Эльчин Сафарли
«Мне тебя обещали»
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар