Эльчин Сафарли, “Рецепты счастья”
«Мы все такие странные. Живем в вечном ожидании. Зимой мысленно торопим лето, летом скучаем по осени. Слишком много надежд вкладываем во временные промежутки и никак не научимся жить мгновениями».
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар