Клаус Джоул «Посланник»
— Что у вас было?
— Ничего. Он просто заплёл мне косу, всю ночь укрывал мне ноги ещё одним одеялом, утром налил тёплый чай и поинтересовался в машине, не мёрзнут ли у меня руки.
— И это ты называешь «ничего»?
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар