— Как это называется, когда у тебя внутри тепло, ты всем доволен и хочешь, чтобы все оставалось так, как есть?
— Полагаю, это называется счастьем.
Терри Пратчетт
«Мор, ученик Смерти»
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар