Andrey Terem

У кожному безмежжі... є межа...
І в кожному проще‌нні є прощання
Душа – не хліб… поріжеш без ножа
І ті, що перші… стануть… і останні.
У кожного є той, хто п’є за нас
Хто з нами п’є... і через нас… напевно,
Не втомлюється з нами тільки час
Бо в нього вЧасно все, і недаремно.
У кожному є щось... що не від нас
І щось про нас… так глибоко й інтимно
Хтось загорівся нами… і не згас…
Комусь так гаряче... коли і дощ , і зимно…
У кожного є – Небо і Земля…
У кожного... є частка чо‌рта й Бога…
“Душа – це не вокзал,” – скажу Вам я, –
“Не у Душі… а Перед… Витирайте ноги!”