Мы думаем, что любим другого человека, а любим на самом деле его отношение к нам. Мы узнаем себя в другом, как в зеркале. Мы любим самих себя, собственное отражение в партнере.
Бернар Вербер
«Дыхание богов»
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар