Осінні мрії...

За вікном Тополя листя ще тримає... Над водою Верби в золотих сльозах... Вже Зима доріжки снігом засипає, загляда у вікна чорний, мудрий птах.

Ми вчимося жити з світлом і без нього. До комфорту звикли, маючи усе... І без телефонів, радіо і теле- нам життя здається сіре і пусте?

Але, всі ці блага сталися недавно,

Всього півстоліття - в дім прийшло  Це все!

Ми вже і забули, як наші Бабусі "Посаг" вишивали ніч під каганцем?

Щоб не впасти духом, вдень "гризіть науку", ввечері спілкуйтесь, згадуйте "Казки"...

Ніч - відпочивайте, сили набирайтесь. Вранці посміхайтесь рідним і близьким!

Все мине із часом, скінчаться "Тривоги", знов знайдуть дорогу Люди в рідний Край...

Воїни -Герої захистять кордони!

Працьовиті руки відбудують "Рай"!

Будем дихать вільно

 Ми, на повні груди. По весні розквітне поросль молода ...

Повернуть додому з-за морів Лелеки, знов на Україну, до свого гнізда!

27.11.2022 ,

 *Київ, Єлєна Горчакова*

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу