... злые слова нельзя взять назад и забыть. Когда мы ссоримся, мы ссоримся на полную, а миримся уже наполовину. И так каждый раз от любви отрезается, и её становится всё меньше и меньше...
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар