- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Публікації
… Дух - це чарівне джерело всередині кожного з нас; наше індивідуальне джерело. У Дусі всі чотири основні елементи об'єднуються. У більшості, якщо не у всіх традиціях, кожен елемент пов'язаний з дуже специфічними відповідностями і використовується певним чином залежно від їхньої природи. Вода зазвичай асоціюється з лікуванням, емоціями та інтуїцією. Іноді її називають елементом руху, оскільки вода постійно перебуває в русі і часто використовується для очищення, прояснення та зцілення тіла та розуму, але також руйнівна та смертельна. Вода може забрати життя так само легко, як і життя. Земля, також відома як твердий елемент, є елементом стабільності, заземлення, витривалості, достатку та навіть упертості. Земля часто непохитна, але іноді легка, як пір'їнка, і легко переміщається. Саме із землі ростуть рослини та культури забезпечуючи рясно джерело їжі для життя. У практиках Земля часто використовується для заземлення та центрування або для залучення достатку та процвітання. В...
ІСТИНА ПРИЧИНА ВСІХ ПРОБЛЕМ - ДИСБАЛАНС ЕНЕРГІЙ СЕКРЕТИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ Усі події життя людини зароджуються задовго до своєї материализації. У якийсь момент вони набувають форми і стають реальністю, але насамперед їхнє формування починається в енергетичному полі особистості. Деструктивні ж події мають свою основу в нестачі енергії: або людина витратила енергію надміру, або виявилася нездатною підтримувати формування нових позитивних подій, заданих її долею. Це веде до руйнування інших сфер життя, у тому числі енергія «перекачується» формування поточних подій. Для відновлення рівноваги важливо зменшити безглузді втрати енергії та збільшити приплив тонкої енергії. Втрата енергії через негативні емоції та деструктивну поведінку призводить до енергетичних витоків, які схожі на те, що в традиціях описують як «смертні гріхи». ВИДИ НЕКОНСТРУКТИВНОЇ ТРАТИ ЕНЕРГІЇ ГНІВ - руйнівне тяжіння чистої енергії, що відключає людину від енергетичного потоку. СХОЛЯ – перевитрата енергії н...
*** Несла нам світло дівчинка маленька, Ліхтарик гас так часто від вітрів... Тремтіло в грудях крихітне серденько Та вона йшла, між спалених степів... ___🧡 Дощі гасили світло і надії, Краплини- сльози розпачу людей... Бува брела болотом по коліно Й світила тьмяно сонцем - ліхтарем... ___🧡 А тоді гордо, вибравшись на стежку, З душі діставши іскорку вогню, В мороз пекучий і жагучу спеку Сама собі: "Я зможу, донесу!" ___🧡 Питали люди, куди йдеш маленька? І як цей вогник зберегти зуміла? Вона ж казала: "Шлях обрала ненька, Я ж її донька, звати мене... Віра" ©️Катерина Мартусь
(Автор даного малюнку: Копілот: ШІ) Не надо мне рассказывать как жить, дружить мне с кем-то или не дружить. что одевать, какая нынче мода… поверьте, у меня своя «погода»… свои эмоции и в небе облака, зверюшками бегут издалека… Что серый дождь… я радугу встречаю, пью водку иногда, я, вместо чая. люблю ромашки, но не против роз, и не сую куда не надо, я, свой нос… Душа закрыта, я не постучусь, с советами нахально не ломлюсь… Попросят — помогу… бывает нет. и лишь один могу я дать совет… Чужая жизнь, как и душа… одни потемки не надо лезть… границы очень тонки… © Людмила Щерблюк
У будь-якого життя - багато граней. Можна писати нариси щасливої людини, дивуючи і радуючи інших непохитним оптимізмом і незгасним сонцем в очах, а ночами, вимикаючи комп'ютер, нервово курити в вікно, пити гіркий чай і надривно мовчати в подушку, бо плакати вже немає сил. А можна писати зворушливо, боляче, на одному диханні вивертаючи душу, оголюючи журливу тугу світу, нічим не прикриту, гостру, як перший сніг, як чистий аркуш, а потім ... Йти на вулицю і сміятися, підставляючи під дощ обличчя... Аль Квотіон.