Життя прекрасне і чудове_2015

 

  «Відомі і невідомі факти про визволення «Нашого Тернополя» Події Другої світової війни, насамперед 1944 року, стали тяжким випробуванням для Галичини. На той момент дві супердержави у смертельному двобої вчепились одна одній в горлянку, намагаючись знищити суперника. Не дарма визволення Тернополя називають «другим Сталінградом». І мало хто знає, що датою відкриття союзниками другого фронту Росія багато в чому зобов’язана… Тернопільщині . Взагалі події 1939 року і те, що Сталін із Гітлером поділили Польщу, світ не визнав. Це була анексія території за домовленістю двох держав. Тим часом на американських, англійських тогочасних картах (а їх можна знайти в Інтернеті) зазначено, що західний кордон СРСР проходить по річці Збруч, навіть у 1944 р оці , коли радянські війська увійшли до Тернополя, більшість європейських держав вважали наше місто територією Польщі . Тобто поки війна йшла на території Союзу, в Європі сприймали це як внутрішню справу СРСР і Німеччини: отож Німеччина нап...

 

 

 

Таки для щастя так мало треба... Просто людину поряд, люблячі очі та міцна рука. Просто розмови до ранку про важливе і ні про що. Просто знати, що є хтось такий близький і рідний, з ким нічого не страшно, хто піклується про тебе, думає та переживає. Просто почуватись дуже потрібним і важливим для того, хто так потрібен тобі і знати, що ти не один у цьому світі. Як це мало. Як це нескінченно багато.

Новела Сутеніло. Велетенські темно-сині хмари, гнані рвучким вітром, безладно пливли у вечірньому небі. Час від часу цю картину передгрозового неба пронизувала блискавка, а потім вчувався протяжний гуркіт грому. Вітер безжально хлистав дерева та кущі, пригинав долу квіти і трави. Здавалось, йому не терпілося почати справжню літню грозу. Старенький самотній священик якраз готувався до сну. Він ще стояв навколішки і шепотів свої молитви, коли перша важка крапля дощу впала на порослий мохом дах його невеличкого будинку і, розбившись, потекла маленькими струмочками додолу. За нею впала друга, третя краплина і за якусь мить шум дощу заглушив шепіт молитви. Виливши у щирій розмові з Богом все, що наболіло на душі, старенький служитель вмостився у ліжку і, прислухаючись до мелодії дощу, непомітно для себе заснув. Але незабаром його сон порушив настирний стукіт у вікно. – Хто б це міг бути у таку негоду? – подумав священик. – Хто там? – лагідно запитав, відчиняючи навстіж двері непроханому...