Таки для щастя так мало треба... Просто людину поряд, люблячі очі та міцна рука. Просто розмови до ранку про важливе і ні про що. Просто знати, що є хтось такий близький і рідний, з ким нічого не страшно, хто піклується про тебе, думає та переживає. Просто почуватись дуже потрібним і важливим для того, хто так потрібен тобі і знати, що ти не один у цьому світі. Як це мало. Як це нескінченно багато.
Публікації
Новела Сутеніло. Велетенські темно-сині хмари, гнані рвучким вітром, безладно пливли у вечірньому небі. Час від часу цю картину передгрозового неба пронизувала блискавка, а потім вчувався протяжний гуркіт грому. Вітер безжально хлистав дерева та кущі, пригинав долу квіти і трави. Здавалось, йому не терпілося почати справжню літню грозу. Старенький самотній священик якраз готувався до сну. Він ще стояв навколішки і шепотів свої молитви, коли перша важка крапля дощу впала на порослий мохом дах його невеличкого будинку і, розбившись, потекла маленькими струмочками додолу. За нею впала друга, третя краплина і за якусь мить шум дощу заглушив шепіт молитви. Виливши у щирій розмові з Богом все, що наболіло на душі, старенький служитель вмостився у ліжку і, прислухаючись до мелодії дощу, непомітно для себе заснув. Але незабаром його сон порушив настирний стукіт у вікно. – Хто б це міг бути у таку негоду? – подумав священик. – Хто там? – лагідно запитав, відчиняючи навстіж двері непроханому...
НОВЕЛА Один чоловік був дуже багатий. У нього було все, що забагне душа: він будував для себе розкішні вілли, на власній яхті подорожував навколо світу і відпочивав на дорогих курортах в екзотичних країнах. Його дружиною була супермодель, красуня, на два десятки років молодша за нього і троє дітей – два хлопчика і дівчинка. Та чим більше зростало його багатство, тим більше відчував чоловік, що чогось не вистачає йому для повного щастя. Раніше йому здавалося, що, коли він перевершить усіх багатіїв своїми статками, то щасливішої від нього людини не буде в усьому світі. Але тепер чоловік переконувався, що це не так, що багатство не приносить щастя. І хоч він став зрештою найбагатшою людиною краю, постійно відчував у душі незадоволення своїм життям. Його не радували тепер ні розкішні вілли, ні десятки легкових авто найновіших марок, що стояли в його гаражах, ні красива яхта, ні власний реактивний літак, яким він не раз хизувався перед друзями. Усе це він міг купити за гроші, але ...
NOVELA З акохався юнак у Весну. Закохався неспроста. Бідним надто був. Яка ж дівчина назве його нареченим? Подумав: відкрию серце Весні. Вона гарна, ні, прекрасна! Вона ніколи не зречеться моїх почуттів. Даруватиме тепло. Не насміється з безталанної долі. Поклявся сам собі хлопець: допоки житиме, не зрадить своїй вигадці, своїй коханій. Сумувала і раділа Весна. Юнак був таким добрим, вродливим. Але… земним. А вона… вона була з’явою, чаклункою-невидимкою, якій боги суворо заборонили навіть на мить прибрати людську подобу. Бо існує краса, неземне диво, яке люди можуть бачити тільки душею. В іншому випадку Весна втратила б свою чудодійну силу і залишила б землю у вічному холоді. Їй так хотілося зробити щось приємне для хлопця. – О, боги, наречіть його Березнем, зробіть його тіло невидимим, а душу – безсмертною, – просила Весна. – Хай щороку він будить землю від зимового сну. А людям дарує радість, закоханість. І хай вони люблять його так, як він полюбив мене. Хай чекають його...
