Они могли видеть друг друга, но никакого понимания уже не было — они слышали один другого, но говорили уже на разных языках, и все слова были для них пустыми. Изменить что-либо было уже невозможно.
Эрих Мария Ремарк
«Жизнь взаймы»
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар