хочу обнимать тебя без всяких лишних мыслей, слышать, как ты смеешься, запоминать тебя в мелочах, не хочу никаких стихов и глубоких смыслов, хочу прижать тебя к себе и молчать.
Копілот_ШІ Дівчина стоїть серед весняного саду, де квітнуть фіалки й жасмин. Її бузкова сукня – легка, як туман над Босфором, з прозорими рукавами, що ніжно обіймають плечі. Вуаль із тонкого мережива спадає на обличчя, створюючи загадковість і витончену елегантність. В її руках - чашка турецької кави, а вітер грається з краєм сукні, ніби додає руху цій живій картині.
Коментарі
Дописати коментар