Є люди, яким ми бажаємо доброї ночі, навіть якщо вони нас не чують... 
Є люди, про яких ми думаємо, тільки-но відкриваємо вранці свої очі... 
Вони не поруч, але водночас, завжди з нами, в самому серці. 
Є такі посмішки, які ми даруємо тільки їм, сподіваючись, що внутрішнє світло, яке ми їм посилаємо, дійде до їхньої душі. 
Є такі люди, іноді далекі, але завжди нескінченно близькі нам, яких нам страшенно хочеться обійняти в цю хвилину. 
Про них ми думаємо весь день, забираємо їх із собою в далекі міста і країни. 
Про них ми молимося і переживаємо. 
За ними ми дуже сумуємо.
І який би океан мовчання і непорозуміння не розділяв нас, ми завжди готові почути їхнє тепле і таке рідне "привіт"... нехай кожен почує... привіт....миру нам усім...