Життя прекрасне і чудове_2015

 

 

Новела. Потаємні надії батька Ніжні промені весняного сонечка грайливо переливалися на світлих стінах храму, вкриваючи їх легкою позолотою. Усміхнений ранок, вмитий чистими росами, урочисто зустрічав людей на порозі святині і ласкаво запрошував у святково прибране приміщення. Люди, весело усміхаючись, проходили між рядами і розсідалися на лавах. Прихожани тихо гомоніли, очікуючи молоду пару, яка в той день мала шлюбувати у храмі, даючи обітницю вір­ності. Служитель, котрий мав звершувати обряд вінчання, зі свого місця уважно спостерігав за людьми, що наповнювали церкву. Він намагався вловити їхній настрій, відчути їх почуття й переживання. Та мимоволі його погляд, з ледь помітними для сторонніх іскорками суму, знову й знову зупинявся на тому ряду, де сиділа його дружина з маленькою незрячою донечкою. Крихітка притулилася до мами, а та, ніжно пестячи світлі пасма доньчиного волосся, щось тихо нашіптувала їй на вушко. «Знову відтворює для нашого янголятка картину оточуючого се...