Життя прекрасне і чудове_2015

  Онлайн-освіта: як здобувати знання в епоху пандемії   Пандемія COVID-19 призвела до суттєвих змін у сфері освіти, викликала вона освітні зміни і в Україні. Це спричинило сучасну епоху виникнення нової ефективної форми самоосвіти з використанням комп'ютера та Інтернету – інтернет-самоосвіта. Можливості її надзвичайно широкі: Інтернет надає миттєвий доступ до величезного об'єму інформації. Також популярності набувають онлайн-курси, які дозволяють дивитися відео-лекції відомих спеціалістів з різних галузей знань, перевіряти свої знання за допомогою тестування, спілкуватися з іншими студентами, викладачами. Також спостерігається тенденція до відкриття університетами та іншими навчальними закладами можливості доступу до навчання через Інтернет. Одним з перших відкрив доступ до своїх навчальних матеріалів для усіх охочих Массачусетський технологічний інститут – проект MIT OpenCourseWare. Згодом цей приклад наслідували й інші навчальні заклади, таким чином розширюючи можливос...

  Технологія виробництва парфумів CHANEL № 5     «Спокуса - це   парфуми , які вдихаєш до тих пір,  поки не захочеш мати всю пляшечку». Жан-Поль Бельмондо     C HANEL – це не просто відомий бренд в області моди. Швидше, це символ самої моди. Французька компанія, яка була створена на початку XX-го ст., не просто вплинула на світову моду, вона у великій мірі брала участь в її створенні. І сьогодні слово «CHANEL» викликає у людей асоціації з високою модою, красою, і престижем. А легендарні парфуми компанії, CHANEL №5, користуються шаленою популярністю вже 100 років. Аромат CHANEL №5 – справжня легенда. Він поза модою і поза часом. Найпопулярніший аромат в світі носить просту назву, навіть не потребує перекладу. Те ж саме ми говоримо і про вміст лаконічної пляшечки яку створили майстерні склярі, що створили і знамениту кришечку яка повторює обриси Вандомської площі. Парфуми французького бренду CHANEL по праву вважаються одними з найбільш...

  Технологія виробництва парфумів     «Парфуми говорять про жінку більше, ніж її почерк». Коко Шанель Процес виробництва сучасної парфумерії не зазнав кардинальних змін з 1709 р. Як і раніше, головними залишаються три складові: парфумерна олія, спирт та майстерність автора ароматичної композиції. Усе починається з олії – насиченої рідини рослинного або тваринного походження з інтенсивним запахом. Парфумерну олію традиційно отримують трьома шляхами. Перший із них – перегонка: рідину з вихідного матеріалу випаровують, а отримані випари охолоджують і конденсують. Другий – пресування – найбільш популярний у виробництві олії цитрусових. Шкірки плодів кладуть під гідравлічний прес, оскільки саме вони насичені олією. Третя класична технологія – анфлераж – полягає в тому, що пелюстки квітів викладають на поверхню з очищеного свинячого чи телячого жиру або з активованого вугілля. Ці речовини у виробництві олії виконують ту саму функцію, що і в організмі людини – прац...

  Історія виникнення парфумів     «Парфуми – це невидимий, зате незабутній, неперевершений модний аксесуар. Він сповіщає про появу жінки і продовжує нагадувати про неї, коли вона пішла».   Коко Шанель   Запахи відіграють важливу роль в нашому житті. У стародавні часи люди використовували аромати, щоб залучати богів і відлякувати злих духів. Історія рясніє величезною кількістю цікавих фактів про духів. Наприклад, в Древній Греції ялівцем обкурювали будинки, вірячи, що це допомагає від удару блискавки. А шамани в різних культурах використовували дим від рослин для того, щоб виганяти з людей хвороби. Мистецтво парфумерії зародилося в стародавньому Єгипті 4000 років тому. Перші парфуми представляли собою ароматичні масла, які добувалися з рослин. У середньовічній Франції аромати активно використовувалися для того, щоб замаскувати сморід роками немитого тіла. Сучасні парфуми, що складаються з ефірних масел і алкоголю, з'явилися в ХІV ст., в Угорщині...

  Світлана Алексієвич Світлана Алексієвич народилася 31 травня 1948 року в Івано-Франківську (на той час називався Станіслав). Після демобілізації батька (за національністю білорус, мати – українка) з армії, сім'я переїхала на його батьківщину в Білорусь і школу Алексієвич закінчувала вже в селі Копаткевичі Гомельської області. Обоє працювали вчителями у сільській школі. У 1972 році Алексієвич закінчила факультет журналістики Білоруського державного університету, після чого працювала вчителем історії та німецької мови, а також журналістом у місцевій пресі. З 1983 року – член спілки письменників СРСР. З початку 2000-х років проживала у кількох країнах Європи (Франція, Німеччина, Італія), на даний момент живе в Білорусі. Лауреат Нобелівської премії з літератури 2015 року. Світлану Алексієвич немає потреби представляти докладно. За неї говорять її книги: « У війни не жіноче обличчя » , « Цинкові хлопчики » , « Чорнобильська молитва » , « Останні свідки » , « Зачаровані смертю » ...

  Тоні Моррісон Тоні Моррісон - американська письменниця. Народилася 18 лютого 1931 року в м істі Лорейн (штат Огайо). Друга з чотирьох дітей в робітничій сім'ї. З дитинства любила читати, серед її улюблених авторів були Джейн Остін і Лев Толстой. Її батько, який працював зварювальником, у вільний час любив розповідати історії з життя афро-американців. Навчалася в Гарвардському і Корнеллском університетах (1955 - 1964 роки ). Викладала в університеті штату Техас, в 1957 році повернулася в університет Олівера Хауарда, де познайомилася з архітектором з Ямайки Г. Моррісоном і вийшла за нього заміж; у них народилося двоє синів. У 1964 році вони розлучилися. Восени 1964 року отримала посаду помічника редактора в філії книговидавничої фірми «Random House» в м істі Сіракузи (штат Нью-Йорк), що випускає навчальну літературу. У 1967 році стала старшим редактором і переїхала в Нью-Йорк. Редагувала книги знаменитих афро-американців (Мохаммед Алі, Ендрю Янг, Анджела Девіс та ін ших )...

  Цікаві факти про жінок - Нобелівських лауреатів   Нобелівська премія з літератури, щорічно присуджувана членами Шведської академії, – вища офіційна нагорода, якої може удостоїтися за свою творчість письменник. Численні нобелівські лауреати стали класиками літератури, їх книги цінує і з цікавістю читає вже не перше покоління… Але в той же час про деяких письменників і пам’ятають лише тому, що колись на них зупинили свій вибір скандинавські академіки, а читачі зустрічають імена цих лауреатів хіба що в підрядкових примітках… Подібні «помилки» нобелівського журі можна пояснити тим, що, на відміну від Нобелівських премій з економіки, природничих і точних наук – фізики, хімії, фізіології і медицини, – премію з літератури вручають, не чекаючи, поки досягнення претендента витримають перевірку часом. Крім того, у своєму виборі члени Шведської академії часом керуються мотивами, що мають слабке відношення до літератури – частіше за все політичними. Та все ж, як правило, врученн...