Публікації

Новела. Потаємні надії батька Ніжні промені весняного сонечка грайливо переливалися на світлих стінах храму, вкриваючи їх легкою позолотою. Усміхнений ранок, вмитий чистими росами, урочисто зустрічав людей на порозі святині і ласкаво запрошував у святково прибране приміщення. Люди, весело усміхаючись, проходили між рядами і розсідалися на лавах. Прихожани тихо гомоніли, очікуючи молоду пару, яка в той день мала шлюбувати у храмі, даючи обітницю вір­ності. Служитель, котрий мав звершувати обряд вінчання, зі свого місця уважно спостерігав за людьми, що наповнювали церкву. Він намагався вловити їхній настрій, відчути їх почуття й переживання. Та мимоволі його погляд, з ледь помітними для сторонніх іскорками суму, знову й знову зупинявся на тому ряду, де сиділа його дружина з маленькою незрячою донечкою. Крихітка притулилася до мами, а та, ніжно пестячи світлі пасма доньчиного волосся, щось тихо нашіптувала їй на вушко. «Знову відтворює для нашого янголятка картину оточуючого се...
Зображення
 
Зображення
 
Зображення
 
Зображення
 
Найкращий спосіб провести вихідні - утекти туди, де затишно.  — Надійка Гербіш Завтра - завжди новий день, в якому ще немає помилок.  ― Бернард Шоу. Те, що ми втрачаємо, завжди здається нам найдорожчим.  — Метью Льюїс У житті кожної людини , напевно , знайдуться хвилини зі спогадами, з якими він не захоче розлучитися. Уілкі Коллінз Легко бути сміливим, коли це не твої страхи.  — Вероніка Рот Я все одно ні про що не шкодую - хоча б тому, що це безглуздо. Макс Фрай Цікаві все ж створіння люди. Нас ростять мами і тата, ми граємо у дворі з хлопчиками і дівчатками, дружимо з братиками і сестричками, а потім раптом одна абсолютно чужа людина стає найближчою.  Ельчин Сафарлі, "Якби ти знав ... Де еякі речі краще не бачити, деякі слова не слухати, деяких людей краще не знати.  — Еріх Марія Ремарк Всі ми хороші люди, але не в усьому, не завжди і не з усіма. ...
Октябрь. Парк. Скамейка. Два мужчины.  Один – старик, второму двадцать три.  Наверно у судьбы нашлись причины,  чтоб встретились сегодня их пути.  Старик смотрел, как листья опадают,  молчал... и только кашлял иногда.  А парень прокричал по телефону  не очень уж приятные слова:  "Я ухожу... устал я от истерик!  Твоя любовь, как к горлу острый нож.  Мне ревность и скандалы надоели.  А ты!.. легко замену мне найдешь!"  – Красивая? – спросил старик чуть слышно.  – Красивая, но дура! – тот сказал.  – Любимая? – старик с груди, как выжал.  – Любимей не бывает! – отвечал.  – Зачем?.. скажи, сынок... зачем тогда?!  Вот... я сижу, а рядом ее нет!  Она ушла из жизни навсегда!  Все думаю... зачем мне этот свет?  А обещала, что умрем то вместе,  в одной постели, в час один и в день.  Солгала та, что не любила лести!  Одна ушла..а я теперь, как тень.  Мы столько с ней прошли: б...